МОТИВАЦІЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ (батьківський вплив)
МОТИВАЦІЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ (батьківський вплив)
Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. У нинішніх умовах не менш важливе значення для процесу здобуття учнями освіти приділяється формуванню навчальної мотивації, як в навчальному закладі, так і в умовах навчання вдома.
Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності.
Мотиви – це чинники, які впливають на процес навчання [1].
До основних видів мотивів навчальної діяльності учнів відносять зовнішні та внутрішні мотиви.
А.С. Розенфельд визначає такі категорії (фактори) мотивації навчання:
1. Навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмета викладання.
2. Навчання без особистих інтересів та користі.
3. Навчання для соціальної ідентифікації.
4. Навчання заради успіху або страху невдач.
5. Навчання з примусу або під тиском.
6. Навчання, що ґрунтується на поняттях і моральних зобов'язаннях або на загальноприйнятих нормах.
7. Навчання для досягнення мети у повсякденному житті.
8. Навчання, що ґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях [2, с.3].
Велике значення для формування продуктивної навчальної мотивації учнів має вплив батьків та найближчого оточення. Правильно обрана стратегія поведінки рідних сприяє швидкому налагодженню навчального процесу і зростанню навчальної успішності учнів. Проте, досить часто батьки припускаються значних помилок під час організації навчання дітей вдома.
Для формування навчальної мотивації дітей батьки мають організувати найсприятливіші умови навчання дітей вдома, дотримуючись ряду рекомендацій.
Запитувати вчителя. Якщо оцінки та працездатність дитини не на висоті, можна разом з її вчителями розробити план порятунку ситуації.
Визначити місце для занять. Можливо, треба буде посидіти біля дитини, доки вона робить домашню роботу або, принаймні, перебувати поруч з нею, щоб у потрібний момент допомогти їй. Дитині може знадобиться тихе місце для занять (без телевізора поруч). Не треба виконувати домашню роботу замість дитини.
Поділ великих завдань на дрібні частини. Потрібно дати можливість дитині відпочити, але відпочинок не має бути тривалішим, ніж процес виконання домашніх завдань. Контроль режиму роботи та відпочинку необхідний у будь-якому віці.
Бути добрими, але непохитними. Варто робити усе можливе, щоб бути добрим, корисним, послідовним батьком, але непохитно чинити опір спокусі покарань, надмірного втручання й контролю. Після кожної негативної взаємодії з дитиною варто створити десять позитивних. Потрібно зробити акцент на підтримці й заохоченні дитини замість неспокою та претензій
Навчання дитини знайти баланс інтересів. Не варто забувати тримати в голові загальну картину того, що відбувається. Замість того щоб гніватися з приводу оцінок дитини, треба допомогти їй знайти життєвий баланс між дружніми відносинами, навчанням й сімейними заходами. Варто проявити увагу до шкільних справ дитини, проявити інтерес до шкільних проектів.
Категорично не можна передбачати майбутнього, адже це сприяє програмуванню дитини на одну єдину стратегію поведінки. Варто жити сьогоденням і діяти у відповідності до реальної ситуації.
В умовах сучасного суспільства, за наявності широкого спектру інтерактивних технологій та сучасних способів організації навчання дітей пріоритетним є завдання формування ефективної навчальної мотивації. Одним з чинників формування продуктивних навчальних мотивів є правильно обрана стратегія батьківського виховного впливу на дітей.
Використана література:
- Мотиви та мотивація // http: uk.m.wikipedia.org
- Розенфельд А.С. Мотивация подростков к учебной деятельности // http:lesgaft-notes.spb.ru
Малашик Оксана Андріївна
практичний психолог
Корнинської філії І – ІІ ступеня
